Технологія прожарювання зерна та бобових Roast-А-Мatic в Україні

Schnupp’s Grain Roasting з 1972 року займається дослідженням процесу прожарювання зернових у США, а з 1982 року виробництвом власної лінії ростерів Roast-А-Мatic для прожарювання сої, пшениці, кукурудзи, ячменю, вівса та ін.

Кожна третя молочна ферма в США для годівлі ВРХ використовує в раціонах повножирову сою, більшість якої прожарена по ростерній технології. Згідно біржових котирувань, прожарена соя на 15-20 % дорожча за соєвий шрот.

Особливості прожарювання за допомогою ростерів Roast-А-Мatic:

  • завдяки сушіння (зменшення вологості на 8-14 % від початкової) зберігання зернових і сої можливе до двох років;
  • знищення цвілі (на 98 %) і мікотоксинів (на 77-90 %, в залежності від токсину);
  • зниження активності уреази до 0,01-0,1 рН;
  • стерилізація від отруйного насіння бур'янів;
  • підвищення засвоєння кормів;
  • збереження лецитину;
  • здешевлення вартості корму з огляду на меншу необхідність використання додаткових амінокислот і вітамінів, виключення з раціону захищених жирів;
  • покращення смакових показників за рахунок насиченого аромату;
  • збільшення байпасного протеїну в сої до 48 % і більше;
  • підвищення жирності молока і надою продуктивних тварин;
  • поліпшення здоров'я стада і зменшення витрат на ветеринарні препарати.

Особливу цінність в тваринництві представляє соя, що містить 33-45% білка, 20-25% жиру і 25-27% вуглеводів, має всі необхідні незамінні амінокислоти і жирні кислоти, комплекс вітамінів, які визначають повноцінність годівлі та високу продуктивність тварин і птиці. Однак разом з високими кормовими перевагами соєві боби мають ряд антипоживних факторів, що не дозволяють їх згодовувати в натуральному вигляді. До таких належать інгібітори протеаз, лектини, сапоніни, гемаглютиніни, алергічні речовини, а також речовини, які викликають ендокринні та рахітичні розлади.

Тому для сирої сої необхідна технологічна обробка, яка призведе до дезодорації зерна і значних змін його хімічних і біологічних комплексів, підвищення кормової цінності, покращення засвоєння білка. Зараз в світовій практиці увага приділяється використанню повножирової сої, яка дозволяє найбільш повно реалізувати генетичний потенціал тварин і птиці.

Порівняльний аналіз показників якості прожареної сої та соєвого шроту.

Показники якості Соя прожарена Соєвий шрот
Сирий протеїн, % 37,0 – 43,9 42,0 – 45,0
Вологість, % 4,0 - 6,0 10,0 - 11,0
Валова енергія, ккал/кг 5230 4250
Засвоювана енергія, ккал/кг 4190 3620
Обмінна енергія, ккал/кг 3930 3290
Чиста енергія, ккал/кг 2870 2090
Сирий жир 19,0 2,0
Сира клітковина 5,1 6,3
Лізин 2,56 2,70
Треонін 1,71 1,80
Метіонін 0,60 0,62
Цистин 0,60 0,68
Лінолева кислота 9,70 0,64

Рівень поживних речовин прожареної сої (% від рівня речовини в сирому вигляді).

Речовина Після прожарювання
Лізин 99
Метіонін 97
Треонін 100
Вітамін A 97
Вітамін D3 98
Вітамін E 97
Вітамін K3 82
Вітамін B1 96
Вітамін B2 92
Вітамін B6 94
Вітамін C 98
Пантотенова кислота 95
Фолиева кислота 94
Біотин 94
Нікотинова кислота 93
Холін-хлорид 99

Прожарювання кукурудзи дозволяє:

  • Провести ранній збір урожаю;
  • Підвищити рівень її перетравлення (на 13 % порівняно з сирою);
  • Знищити плісняву та мікотоксини до прийнятного рівня;
  • Зменшити кількість ферментів у раціоні;
  • Забезпечити желатинізацію та прискорити перетравлення крохмалю;
  • Дозволяє збільшити рівень перетравлення крохмалю в рубці і збільшити мікробний синтез протеїнів, тим самим зменшивши введення протеїну в раціоні.

Залишити відгук

Увага: HTML не підтримується! Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре